Що таке «Я»? Просто одна з літер? Певна особа? Чи взагалі кілька особистостей, зібраних в одному образі? Образі, який існує тільки в чиїсь уяві, але не існує в принципі!
Не існує... Не існує імені. Не існує людини. Не існує нічого того, в що можна було би вірити без жодних застережень.
Хто «Я»? Людина без доведеного документально імені. Без точної адреси. Без знань орієнтації в просторі. А тепер виявляється ще й без навіть початкової освіти... Для когось мене нема, а для когось аж забагато... Яна? Іванка? Для когось протягом років так і залишилась Христиною. Для когось була Катерина. Комусь — Одарка. Сьогодні — Оксанка. Та хоч Магдаленка!... Для когось «авторитет». А для інших просто одна з тисячних зустрічних. Одні називали сонечком, а інші злою подругою. Для когось зе брест друг, а інші воліли би мене не стрічати на своєму життєвому шляху.
Безліч протиріч. І ще більше запитань. А все тому, що ніхто не любить складнощі, а включати логіку складно завжди.
Хтось змирився з тупим потоком інфи і щиро хаває «правду», яку йому подають на екрані. А хтось хоче знати мене правдиву: без пафосу і прикрас, з наївним поглядом карих чи то блакитних очей (тут знову хто в які вірить?) і щирою либою (або не зовсім щирою — це вже хто як заслужив). Хтось сприймає мене абсолютно зі всіма мінусами, включаючи хитрість, наглість, егоїстичність... А хтось вкотре розчаровується в «сильній і незалежній». Хтось хоче свято вірити в образ «дівчинки в рамках совкових стереотипів». А хтось вбиває віру сумнівами...
Однак всі мусять пам'ятати, що немає нічого такого, у що би можна було вірити на всі 100.
